Новини

Здоров’я порожнини рота невіддільне від загального стану здоров’я, але підтримувати здоров’я порожнини рота в літньому віці безумовно складно

Проблеми зі здоров’ям порожнини рота у літніх людей

Невилікуваний карієс.

Майже у всіх дорослих (96%) у віці 65 років і старше був карієс; 1 з 5 має невилікуваний карієс.

Захворювання ясен.

Високий відсоток літніх людей страждає на захворювання ясен. Близько 2 з 3 (68%) дорослих віком 65 років і старше страждають на захворювання ясен. 4

Втрата зубів.

Майже кожен п’ятий дорослий у віці 65 років і старше втратив усі свої зуби. Повна втрата зубів трапляється вдвічі частіше серед дорослих у віці 75 років і старше (26%) порівняно з дорослими у віці 65-74 років (13%). Відсутність зубів або носіння зубних протезів може вплинути на харчування, оскільки люди без зубів або із зубними протезами часто надають перевагу м’якій їжі, яка легко пережовується, а не таким продуктам, як свіжі фрукти й овочі.

Рак порожнини рота.

Рак ротової порожнини (рак порожнини рота і глотки) насамперед діагностують у літніх людей; середній вік під час постановки діагнозу становить 62 роки.

Хронічне захворювання.

Люди з хронічними захворюваннями, такими як артрит, діабет, хвороби серця і хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ), можуть бути більш схильні до розвитку захворювань ясен (пародонту), але вони рідше звертаються за стоматологічною допомогою, ніж дорослі без цих хронічних захворювань.

Карієс у пацієнтів похилого віку

• Міф: На карієс хворіють тільки школярі.
• Факт: Карієс може розвинутися в будь-якому віці.

Карієс – це проблема не тільки дітей. Він може виникнути доти, доки поки у вас є природні зуби. Зубний наліт – липка плівка з бактерій – може утворюватися на зубах. Зубний наліт виробляє кислоти, які з часом роз’їдають тверду зовнішню поверхню зуба й утворюють порожнину.

Небезпека загрожує навіть тим зубам, які вже мають пломби. Зубний наліт може накопичуватися під сколеною пломбою і спричинити новий карієс. А якщо ясна відійшли від зубів (так звана рецесія ясен), то оголені коріння зубів також схильні до карієсу.

Профілактика карієсу в літньому віці

• Використовуйте зубну пасту, що містить фтор. Фтор може запобігти карієсу, а також лікувати ранній карієс. Він однаково корисний як для дорослих, так і для дітей. Обов’язково чистіть зуби двічі на день.
• Регулярно користуйтеся зубною ниткою, щоб видаляти наліт із міжзубних проміжків.
• Відвідуйте стоматолога для планових оглядів. Якщо ви схильні до підвищеного ризику карієсу (наприклад, якщо у вас сухість у роті через ліки, які ви приймаєте), стоматолог або гігієніст повинен регулярно відвідувати лікаря.
• Користуйтеся ополіскувачем для порожнини рота в домашніх умовах.

Захворювання ясен у літньому віці

• Міф: Захворювання ясен – це просто частина процесу старіння.
• Факт: Можливо запобігти захворюванню ясен – воно не обов’язково має бути частиною не обов’язково бути частиною старості.

Захворювання ясен – це інфекція ясен і ясен, які утримують зуби на місці. Захворювання ясен розвивається, коли зубний наліт – липка плівка з бактерій – твердне і скупчується, утворюється уздовж і під лінією ясен. Цей наліт, званий зубним каменем або кальцифікатом, який неможливо видалити під час звичайного чищення зубів. Видалити його може тільки фахівець-стоматолог.

Захворювання ясен протікає у двох формах:

• Гінгівіт – легка форма, яка оборотна при дотриманні правил гігієни порожнини рота. При гінгвіті ясна червоніють, опухають і можуть легко кровоточити.
• Пародонтит – важча форма, яка може призвести до пошкодження м’яких тканин і кісток, що підтримують зуби.

За пародонтиту ясна відходять ясна відходять від зубів і утворюють простори (так звані “кишені”), у які потрапляє інфекція.

Якщо не проводити лікування, то кістки, ясна і тканини, що підтримують зуби руйнуються. Зрештою зуби можуть розхитатися, і їх доведеться видалити.

Профілактика захворювань ясен у літньому віці

Ось деякі заходи, яких можна вжити

• Чистіть зуби двічі на день (з використанням фторовмісної зубної пасти).
• Регулярно користуйтеся зубною ниткою, при цьому обов’язково (акуратно) проводьте ниткою нижче лінії ясен, щоб видалити зубний наліт до того, як він перетвориться на зубний камінь.
• Відвідуйте стоматолога для планових оглядів.
• Не паліть, не вживайте жувальний тютюн або нюхальний тютюн.

Сухість порожнини рота

• Міф: Сухість у роті – це природна частина процесу старіння. Вам просто потрібно просто навчитися з нею жити.
• Факт: Сухість у роті не є частиною процесу старіння як такого; важливо знайти причину сухості в роті.

Сухість у роті – це відчуття недостатньої кількості слини в роті.

До поширених причин сухості в роті у літніх людей належать побічні ефекти деяких лікарських препаратів і зневоднення. Сухість у роті може ускладнювати жувати, ковтати і навіть говорити. Відсутність слини також підвищує ризик розвитку карієсу або грибкових інфекцій у порожнині рота, оскільки слина допомагає утримувати шкідливі мікроорганізми. Слина допомагає стримувати розвиток шкідливих мікроорганізмів.

Важливо знати, що сухість у роті не є частиною процесу старіння сама по собі. Однак багато літніх людей приймають ліки, які можуть пересушувати порожнину рота.

Ось деякі причини сухості в роті:

• Побічні ефекти ліків.
• Слинні залози можуть виробляти менше слини. Ліки від підвищеного кров’яного тиску, депресії та проблем із контролем сечового міхура часто викликають сухість у роті.
• Зневоднення. Люди похилого віку більш схильні до зневоднення, ніж молоді люди.
• Променева терапія. Слинні залози можуть бути пошкоджені, якщо вони зазнають опромінення під час лікування раку.
• Хіміотерапія. Препарати, що використовуються для лікування раку, можуть зробити слину густішою, згущуватися, спричиняючи відчуття сухості в роті.
• Пошкодження нервів. Травма голови або шиї може призвести до пошкодження нервів, які повідомляють слинним залозам про необхідність виділення слини.

Куріння і стан порожнини рота в літньому віці

• Міф: Якщо ви не вживаєте жувальний тютюн, вам не варто турбуватися про рак порожнини рота і горла.
• Факт: Не тільки бездимний тютюн може збільшує шанси захворіти на ці види раку.

Ось що піддає ризику захворювань порожнини рота в літньому віці.

• Тютюн і алкоголь. Вживання тютюну в будь-якому вигляді, включно з палінням сигарет. Рясне вживання алкоголю також підвищує шанси розвитку захворювання. Причому вживання тютюну та алкоголю становить набагато більший ризик, ніж вживання тільки однієї з цих речовин.
• Деякі типи вірусу папіломи людини (ВПЛ). Хоча багато людей піддаються впливу ВПЛ у порожнині рота, організм зазвичай очищається від вірусу. Однак у деяких людей вірус не зникає, що піддає їх ризику раку горла.
• Вік. Імовірність розвитку раку порожнини рота і горла збільшується з віком з віком. 

Більшість людей з цими видами раку на момент встановлення діагнозу перебувають у віці 55 років і старше.

Дуже важливо виявити рак порожнини рота та горла на ранній стадії, оскільки лікування найкраще допомагає, поки хвороба ще не поширилася. Біль може бути раннім симптомом захворювання. Тому будьте уважні до будь-яких змін у ротовій порожнині в роті, особливо якщо ви курите або п’єте.

Симптоми, коли потрібна допомога стоматолога

Якщо протягом більш ніж двох тижнів у вас спостерігаються будь-які з наведених нижче симптомів, обов’язково зверніться до стоматолога або лікаря:

• Болючість, роздратування, припухлість чи щільний наліт у роті, на губах чи горлі
• Білий чи червоний наліт у роті
• Біль у горлі чи відчуття, що щось застрягло у горлі чи захриплість
• Труднощі при жуванні, ковтанні або розмові
• Труднощі при русі щелепи чи мови
• Оніміння мови або інших ділянок порожнини рота
• Набрякання щелепи; у людей, що носять зубні протези, може виникнути відчуття, що протези стали незручними або не підходять за розміром
• Біль у вусі

Найчастіше ці симптоми не означають раку. Інфекція чи інша проблема можуть викликати самі симптоми. Однак важливо пройти тому, що якщо це рак, то його лікування буде більш успішним, якщо він виявлений на ранній стадії.

Інші корисні звички для літніх людей

Щоб ще більше поліпшити догляд за зубами у літніх людей, є й інші звички, які можна прищепити в повсякденному житті:

• Запобігання сухості в роті шляхом стимуляції слиновиділення за рахунок прийому солодощів без цукру або вживання твердої їжі.
• Не їжте липку їжу, яка може пошкодити зуби або протез.
• За можливості уникайте солодкої їжі, особливо перед сном.
• Обмежте або припиніть вживання тютюну та алкоголю.
• Постійно зволожуйте губи вазеліном або сонцезахисним кремом із какао.
• Лікуйте будь-які виразки в роті або виразки, які з’являються
• Зверніться до стоматолога, щоб якомога швидше позбутися проблем зі здоров’ям порожнини рота.

Видалення зуба може знадобитися з різних причин, включно з сильним травматичним ушкодженням або карієсом.

Що таке видалення зуба?

Видалення зуба – це стоматологічна процедура, під час якої зуб повністю витягується зі своєї зубної лунки. Іноді це називають “вириванням” зуба.

Коли рекомендується видалення зуба

Якщо зуб сильно пошкоджений і не підлягає відновленню, то може знадобитися видалення. Стоматолог може рекомендувати видалення зуба, якщо у вас:

Показання до процедури видалення зуба

Видалення зуба рекомендується в різних ситуаціях, коли зуб неможливо зберегти або він становить загрозу для здоров’я порожнини рота. Рішення про видалення зуба зазвичай приймається після ретельного обстеження стоматологом або хірургом-стоматологом. Ось загальні показання до процедури видалення зуба:

• Важкий карієс: коли карієс прогресує до такої міри, що структура зуба серйозно порушена, може знадобитися видалення.
• Прогресуюче захворювання ясен (захворювання пародонту).
• Ретиновані зуби мудрості. Зубам мудрості, або третім молярам, часто не вистачає місця для правильного прорізування. Ретиновані зуби мудрості можуть спричинити біль, інфекцію, пошкодження сусідніх зубів та інші ускладнення.
• Переповненість зубів. Ортодонтичне лікування, наприклад встановлення брекетів, може потребувати видалення зуба, щоб створити простір для правильного вирівнювання зубів.
• Травма або переломи. Зуби, які отримали важку травму або переломи, які неможливо ефективно вилікувати, можливо, доведеться видалити.
• Інфекція або абсцес. Щоб зупинити поширення інфекції, можливо, доведеться видалити інфекцію зуба, яку неможливо вилікувати за допомогою терапії кореневих каналів.
• Підготовка до ортодонтичного лікування. Зуби, які перешкоджають правильному ортодонтичному лікуванню, наприклад, зуби з сильним зміщенням, можуть бути видалені для полегшення ортодонтичних процедур.
• Неправильне розташування зубів. Зуби, які зміщені, повернуті або розташовані таким чином, що це впливає на прикус або функцію порожнини рота, можуть потребувати видалення.
• Невідновлювані зуби: якщо зуб сильно пошкоджений через карієс, травму або інші чинники і не може бути відновлений за допомогою стоматологічного лікування, видалення може бути найкращим варіантом.
• Надкомплектні зуби: зайві зуби, які викликають скупченість, впливають на інші зуби або заважають правильному функціонуванню порожнини рота, можуть бути видалені.
• Перед променевою терапією або трансплантацією органів. Якщо ви проходите променеву терапію голови або шиї або готуєтеся до трансплантації органів, може знадобитися видалення зубів у ділянці лікування, щоб знизити ризик зараження.
• Молочні зуби, які не випадають. Іноді молочні зуби не випадають природним шляхом, що перешкоджає прорізуванню постійних зубів. Для появи постійних зубів може знадобитися видалення.

Хто проводить видалення зуба?

Видалення зубів проводять стоматологи і деякі фахівці в галузі стоматології, такі як щелепно-лицьові хірурги і пародонтологи. Хоча стоматологи загального профілю виконують велику кількість вилучень, складніші випадки зазвичай направляються до щелепно-лицьових хірургів або пародонтологів.

Що відбувається перед видаленням зуба

• Стоматолог оцінює стан хворого зуба і ясен, що його оточують.
• Стоматолог також зробить рентгенівські знімки, щоб перевірити рівень кісткової тканини і визначити ступінь пошкодження.
• Обов’язково розкажіть стоматологу про будь-які ліки, вітаміни та добавки, які ви приймаєте, оскільки це може вплинути на проведення лікувальних заходів.

Варіанти седації та знеболювання в стоматології

Багато медичних установ пропонують седацію під час видалення зубів та інших стоматологічних процедур. Седація є чудовим варіантом для людей, які відчувають страх перед стоматологічними процедурами, або для тих, хто просто хоче почуватися комфортніше під час прийому. Седативні препарати, що використовуються в стоматології, включають:

Закис азоту. Відомий як “звеселяючий газ”, закис азоту являє собою газ, який вдихають через маску або носовий мундштук. Це хороший варіант для людей, яким потрібна легка седація.

Пероральна седація. Цей вид седації проводять перорально, зазвичай у вигляді таблеток, приблизно за годину до відвідування стоматолога. Зазвичай для цієї мети використовують такі препарати, як діазепам, мідазолам, триазолам і лоразепам. Пероральна седація може застосовуватися як самостійно, так і в поєднанні із закисом азоту або внутрішньовенною седацією. Дозування підбираються відповідно до ваших потреб. Людям, які обрали пероральну седацію, необхідно, щоб друг або член сім’ї відвіз їх на прийом і назад.

Внутрішньовенна седація. Вона рекомендується людям, які відчувають сильне стоматологічне занепокоєння, або тим, хто проходить тривалі процедури. Седативні та знеболювальні препарати, такі як мідазолам і меперидин, доставляються безпосередньо в кров по внутрішньовенній лінії. Внутрішньовенна седація – це найвищий рівень седації, який може бути отриманий в умовах стоматологічного кабінету. Людям, які обрали внутрішньовенну седацію, необхідно домовитися про водія в день проведення процедури.

У деяких випадках лікар-стоматолог може рекомендувати проведення загальної анестезії в умовах стаціонару. Цей варіант зазвичай застосовують у складних випадках, як-от реконструкція обличчя або операція, що коригує щелепу.

Що відбувається під час видалення зуба?

• Спочатку проводять місцеву анестезію, щоб знеболити уражений зуб і тканини ясен, що його оточують.
• Використовуючи спеціальні стоматологічні інструменти, лікар акуратно розхитує зуб і обережно витягує його з гнізда.
• Іноді для доступу до зуба може знадобитися зробити розріз ясен – особливо якщо зуб сильно зруйнований карієсом або відколовся біля лінії ясен.
• Після видалення зуба його гніздо очищають і дезінфікують.
• У деяких випадках стоматолог може встановити кістковий трансплантат, який допомагає запобігти втраті кісткової тканини в щелепі.
• Також можуть бути накладені шви, що сприяють загоєнню.

Що відбувається після видалення зуба?

Після завершення процедури лікар накладе на місце видалення зуба марлеву пов’язку і попросить вас закрити її за допомогою сильного і постійного тиску. Це допоможе сповільнити кровотечу, щоб утворився кров’яний згусток.

Які переваги видалення зуба

Видалення зуба дає низку переваг:

• Найголовніше – це зменшення кількості шкідливих бактерій, які можуть пошкодити зуби та ясна. Якщо не лікувати каріозний або пошкоджений зуб, він може завдати шкоди Вашій усмішці та спричинити ефект доміно.
• Видалення хворого зуба дає найкращі шанси на оптимальне здоров’я порожнини рота.
• Крім того, видалення зуба дає змогу практично відразу ж зняти зубний біль, особливо якщо зуб був сильно зруйнований або інфікований.

Ризики або ускладнення під час видалення зуба

Як і будь-яке хірургічне втручання, видалення зуба пов’язане з невеликим ризиком ускладнень. До них належать:

• Післяопераційна інфекція.
• Пошкодження нерва.
• Перфорація верхньощелепної пазухи.
• Тривале загоєння лунки зуба.

Побічні ефекти видалення зуба

Звичайні побічні ефекти після видалення зуба включають

• кровотеча,
• набряк
• дискомфорт.

Скільки часу потрібно для відновлення після видалення зуба?

Це залежить від складності вашого випадку.

• Однак більшість людей почуваються як зазвичай уже через кілька днів.
• Повернутися до звичайної діяльності протягом 48-72 годин, щелепній кістці зазвичай потрібно кілька тижнів для повного загоєння.
• Якщо ви плануєте замінити зуб на дентальний імплантат, вам, ймовірно, доведеться почекати кілька місяців, щоб забезпечити повне відновлення.

Подальший догляд за видаленим зубом

Після видалення зуба стоматолог дасть вам докладний список післяопераційних інструкцій. Ось деякі загальні рекомендації для якнайшвидшого одужання:

• Утримуйте місце видалення зуба в чистоті. Два-три рази на день акуратно обполіскуйте це місце протимікробним засобом для полоскання рота.
• Уникайте чистити зуби безпосередньо над місцем видалення зуба доти, доки стоматолог не скаже, що це безпечно.
• Усі інші ділянки чистіть звичайною щіткою і зубною ниткою.
• Приймайте всі ліки відповідно до інструкцій. Можна також приймати безрецептурні знеболювальні засоби, такі як ацетамінофен (парацетамол) та ібупрофен.
• Уникайте напруженої діяльності протягом щонайменше двох днів. Підвищена частота серцевих скорочень може призвести до посилення післяопераційної кровотечі та дискомфорту.
• Протягом перших 48-72 годин відмовтеся від відвідування тренажерного залу.

Що можна їсти після видалення зуба?

• Перші кілька днів уникайте твердої та хрусткої їжі.
• Запасіться в холодильнику і коморі м’якими продуктами, такими як рис, макарони, яйця, йогурт і яблучне пюре.
• Також слід уникати пиття через соломинку, оскільки це може призвести до зміщення кров’яних згустків і утворення сухих кишень.

Коли я зможу повернутися на роботу?

Більшість людей можуть повернутися до роботи або навчання вже через день-два. Якщо ваша робота пов’язана з підняттям важких предметів або фізичною працею, можливо, вам доведеться взяти кілька додаткових днів перерви.

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби з раком, що організовується Міжнародним союзом боротьби з раком. Метою проведення цього Дня є нагадування про те, наскільки небезпечні і поширені зараз онкологічні захворювання, привернення уваги до профілактики, раннього виявлення та лікування цього захворювання.

Поточна тема Всесвітнього дня боротьби з раком – “Усунути прогалини у догляді”, проводиться вже третій та останній рік. Ця кампанія спрямована на вирішення питань рівності у лікуванні раку, навіть коли ці послуги доступні, багато людей стикаються з перешкодами в отриманні необхідної допомоги.

За 2023 рік у м. Харкові виявлено 1976 нових випадків (у 2022 році – 1018) онкологічних захворювань (захворюваність на 166,6 на 100 тис. населення). Серед провідних локалізацій патології виявилися:

– рак молочної залози – 285 випадків (захворюваність 24,0 на 100 тис.населення);

– рак трахеї, бронхів, легенів – 169 випадків (захворюваність 14,2 на 100 тис.населення);

– рак ободової кишки та шлунку – 152 та 89 випадків відповідно (захворюваність 12,8 та 7,5 на 100 тис. населення);

– рак передміхурової залози – 147 випадків (захворюваність 12,3 на 100 тис.населення);

– рак тіла матки – 129 випадків (захворюваність 10,8 на 100 тис.населення);

– злоякісні новоутворення шкіри – 112 випадків (захворюваність 9,4 на 100 тис.населення); меланома шкіри – 62 випадка (захворюваність 5,2 на 100 тис. населення);

– онкологічні захворювання іншої локалізації – 192 випадка (захворюваність 16,2 на 100 тис.населення).

Рак виникає в результаті трансформації нормальних клітин на пухлинні в результаті багатоетапного процесу, в ході якого передракове ураження переходить у злоякісну пухлину. Ці зміни відбуваються в результаті взаємодії між генетичними факторами (схильністю) та трьома категоріями зовнішніх факторів, до яких відносяться:

• фізичні канцерогени, такі як ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання;
• хімічні канцерогени, такі як азбест, компоненти тютюнового диму, афлатоксини (у вигляді домішок у складі харчових продуктів), миш’як (домішка у складі питної води) тощо;
• біологічні канцерогени, такі як герпесоподібний вірус Епштейна-Барра, вірус папіломи людини, віруси гепатитів B і C.

З віком захворюваність на рак різко зростає, що найімовірніше пов’язано з накопиченням факторів ризику розвитку певних форм раку. Загальне накопичення факторів ризику посилюється тенденцією зниження ефективності механізмів клітинної репарації в міру старіння людини.

Найчастіше клінічна картина більшості онкопатологій на початкових етапах є малоінформативною. Ознаки будуть змазаними, неявними, поки пухлина, що розросла, не буде порушувати роботу тих чи інших органів. На жаль, це відбувається на пізніх етапах онкопатології, коли досить проблематично ввести процес у стійку ремісію.

І все ж таки існує ряд симптомів, які не можна ігнорувати:

– кашель, що не проходить протягом місяця, особливо з мокротою з кривавими прожилками;

– зміни з боку молочних залоз, а саме: ущільнення в грудях, зміна форми грудей або соска, його асиметрія. Також насторожити повинні виділення із соска, утворення на шкірі молочних залоз (виразки, лущення);

– збільшення лімфатичних вузлів. На тлі інфекційних процесів спостерігається збільшення та/або ущільнення лімфовузлів. Через місяць структура повертається до початкових розмірів. Якщо ущільнення зберігаються, зверніться до лікаря;

– видозміна родимки, такі як швидке збільшення її розмірів, нечіткість країв, зміна забарвлення, повинні насторожити і є приводом для звернення до дерматолога;

– порушення сечовипускання. У чоловіків скарги на труднощі з вільним відходженням сечі, домішки крові часом викликані онкопатологією передміхурової залози, сечового міхура;

– порушення ковтання є однією з перших ознак раку стравоходу;

– патологічні виділення, домішки крові в калових масах, сечі, кровотечі;

– безпричинна втрата ваги, загальна слабкість, зниження апетиту, зміна уподобань у їжі (відраза до деяких продуктів), озноб, безпричинне підвищення температури тіла.

Досить часто онкопроцес дається взнати лише на термінальних (пізніх) стадіях, коли актуальним буде лише симптоматичне лікування. Медичною спільнотою розроблено спеціальні діагностичні програми – скринінгові дослідження, які дозволяють своєчасно виявити новоутворення. Чим раніше патологія буде виявлена, тим більше шансів на благополучний прогноз хвороби.

Лікарі рекомендують такі скринінгові дослідження:

– мамографічний скринінг раку молочної залози у жінок;

– цитологічний скринінг передраку та раку шийки матки;

– скринінг раку та передраку товстої кишки за допомогою тесту на приховану кров;

– скринінг раку передміхурової залози: тест на простатичний специфічний антиген.

Первинна профілактика онкологічних захворювань має бути спрямована на виявлення та усунення чи ослаблення впливу несприятливих факторів довкілля. Більше 30% випадків захворюваності на рак можна запобігти шляхом виключення або мінімізації основних факторів ризику:

• вживання тютюну та алкоголю;
• зайва вага чи ожиріння;
• нераціональне харчування із вживанням в їжу недостатньої кількості фруктів та овочів;
• відсутність фізичної активності;
• хронічні інфекції, що викликаються, зокрема, вірусами гепатиту B і C, деякими типами вірусу папіломи людини;
• утримання від тривалого перебування на сонці та в соляріях.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога при онкозахворюваннях надається у КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресом: м. Харків, вул. Лісопаркова, 4, тел. (095)81-89-103, (098)06-95-545, та ДУ «Інститут медичної радіології та онкології НАМН України ім. С.П. Григор’єва», розташованому за адресом: м. Харків, вул. Пушкінська, 82, тел.725-50-12.

Навіщо чистити зуби?

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, захворювання порожнини рота діагностовано у більш ніж 3,5 млрд осіб. З карієсом стикається щонайменше 2 млрд дорослих і понад 500 млн дітей у світі.

Правильне чищення зубів дасть змогу видалити наліт у ротовій порожнині, який накопичується впродовж дня, та запобігти руйнуванню зубної емалі. Щоденне чищення зубів необхідне для:

• нейтралізації неприємного запаху з рота. Запах з рота зазвичай відчувається вранці. Це пов’язано з тим, що бактерії, які з’явилися за ніч, виділяють гази, а частинки їжі, що залишилися в порожнині рота, починають розкладатися;
• профілактики карієсу. Ретельно видаливши всі бактерії, що скупчилися на поверхні зубів, язиці, в міжзубному просторі, можна вберегти зуби від руйнування;
• зміцнення емалі. Зубна паста з фтором дасть змогу зміцнити та зробити емаль менш схильною до впливу кислот, що руйнують її;
• масажу та оздоровлення ясен. Щоденне чищення зубів біля їх основи дає змогу запобігти запаленню в яснах і розвитку гінгівіту.

Ретельне очищення ротової порожнини також дасть змогу запобігти появі респіраторних і серцево-судинних захворювань. Неправильний або недостатній догляд за зубами може призвести до ендокардиту (запалення внутрішньої серцевої оболонки), закупорки артерій, інсульту та інфаркту. Бактерії, що потрапили в легені з порожнини рота, можуть призвести до розвитку пневмонії.

Дослідження показують, що людям з захворюваннями ясен важче утримувати рівень цукру в крові в нормі. Тому регулярний догляд за пародонтом (тканиною, що оточує зуби) може поліпшити контроль цукрового діабету.

Що буде, якщо не чистити зуби?

Скупчення нальоту на язиці та зубах може призвести до швидкого збільшення кількості бактерій у порожнині рота та виділення ними кислот, які знищують зубну емаль і спричиняють появу карієсу. Інші наслідки нерегулярного чищення зубів:

• зміна кольору зубів (через барвники, що містяться в каві, чорному чаї, соку, зуби людини можуть темніти);
• неприємний запах з рота;
• утворення зубних каменів;
• підвищена чутливість зубів;
• запальні процеси в яснах;
• гіркий присмак у роті.

Дотримання гігієни порожнини рота допоможе уникнути розвитку захворювань ясен і захистити зуби від карієсу. Використовуючи запропонований у статті метод чищення зубів, ви зможете очистити зуби від нальоту та захистити їх від руйнування. За збереження гіркого присмаку в роті чи неприємного запаху після правильного чищення зубів необхідна консультація терапевта чи гастроентеролога.

Як вибрати зубну пасту?

Зубна паста повинна містити мінімум 1000 ppm фтору, оскільки він допомагає зміцнити емаль зубів і запобігти карієсу. Інші компоненти зубних паст та їх призначення:

• антисептики (наприклад, триклозан або цинк). Допомагають запобігати росту бактерій, зменшують запалення ясен і сприяють загальній гігієнічності порожнини рота;
• абразиви (деревне вугілля, глина чи карбонат кальцію). Призначені для видалення нальоту та зубного каменю, однак за тривалого використання абразиви можуть призвести до підвищеної чутливості зубів;
• пінні речовини (лаурилсульфат натрію). Піна покращує розподіл зубної пасти в ротовій порожнині та на поверхні зубів, що полегшує процес очищення.

Ксиліт може використовуватися для боротьби з карієсом, а екстракти рослин (м’яти, шавлії) можуть додаватися для свіжості дихання. Зубна паста для чутливих зубів може містити калій нітрат, фосфати, стронцій і силікати. Правильно вибрати зубну пасту допоможе стоматолог залежно від віку, стану зубної емалі, наявності карієсу та запальних захворювань ясен.

Як вибрати зубну щітку?

Зубні щітки повинні мати м’які ворсинки (особливо за підвищеної чутливості ясен або пошкодженої емалі зубів). Інші рекомендації для вибору зубної щітки:

• розмір і форма головки. Зубна щітка має бути досить компактною, щоб досягати всіх куточків рота, включно з важкодоступними місцями;
• твердість ручки. Ручка зубної щітки має бути зручною та легко поміщатися в руці;
• ергономіка. Деякі зубні щітки мають спеціальні ручки для кращого контролю рухів.

Також важливо вибрати матеріал ворсин. Нейлонові ворсинки ефективно видаляють наліт, силіконові — акуратно масажують ясна та не спричиняють ушкодження емалі, поліефірні — більш стійкі до бактерій.

Традиційна чи електрична зубна щітка — що краще?

Огляд майже 30 досліджень, що порівнюють традиційні та електричні зубні щітки, показав, що загалом між ними немає суттєвої різниці у здатності видаляти зубний наліт і запобігати захворюванням ясен. Однак дані також підтверджують, що зубні щітки з електроприводом, у яких щетинки обертаються в різні боки, ефективніші, ніж ручні зубні щітки.

Електричні щітки класифікують залежно від принципу дії. Види електричних щіток:

• ротаційно-осцилювальні щітки. Ворсинки обертаються в одному напрямку, потім повертаються та обробляють тканини навколо зуба. Ефективно видаляють наліт з поверхні зубів та язика;
• сонічні щітки. Швидкі вібрації ворсин створюють звукові хвилі, що призводить до утворення пульсацій. Допомагають очистити важкодоступні місця;
• ультразвукові щітки для зубів. Використовують ультразвукові хвилі для створення найдрібніших вібрацій, що забезпечує більш ретельне очищення. Швидко видаляють зубний наліт, забезпечують масаж ясен, можуть бути більш м’якими та менш подразнювальними.

Також виділяють імпульсні щітки, які працюють завдяки вібрації ворсин або всієї головки щітки. Вони допомагають у видаленні нальоту (особливо між зубами та вздовж лінії ясен), масажі ясен, зміцненні зубів і підтримці здоров’я ротової порожнини.

Як часто потрібно міняти зубну щітку?

Зубну щітку рекомендується міняти приблизно кожні три-чотири місяці. Замінити щітку раніше потрібно за появи ознак зносу: вигнутості, втрати форми чи жорсткості, зміни кольору ворсинок, виникнення неприємного запаху чи відкладень на щітці. Причини необхідності регулярної заміни зубних щіток:

• зношення. Згодом щітка втрачає здатність ретельно очищати ротову порожнину від нальоту та залишків їжі, а також може пошкоджувати ясна та емаль зубів;
• бактерії та мікроби. Вологі зубні щітки надають середовище, сприятливе для росту й розмноження бактерій, грибків і вірусів, тому тривале їх використання може підвищити ризик гінгівіту та пародонтиту.

За наявності інфекцій або захворювань порожнини рота варто міняти зубну щітку частіше, щоб уникнути повторного зараження чи зменшити ризик поширення патогенних мікроорганізмів. Зберегти щітку в нормальному стані впродовж трьох-чотирьох місяців допоможуть витирання її після використання, зберігання у вертикальному положенні, уникнення перегину ворсин. Також можна раз на місяць дезінфікувати щітку, поміщаючи її на кілька хвилин у теплу воду з перекисом водню.

Скільки разів на день потрібно чистити зуби?

Потрібно чистити зуби двічі на день — вранці та ввечері. Для догляду за порожниною рота потрібні зубна щітка, паста, у складі якої міститься фтор, і зубна нитка.

Як правильно чистити зуби: до їди чи після?

Чистити зуби потрібно вранці перед їжею, оскільки вночі в ротовій порожнині розмножуються бактерії, які утворюють зубний наліт. Чищення зубів до сніданку дасть змогу позбутися бактерій і нальоту, покрити емаль шаром, що захищає зуби від руйнування.

Після їжі не можна чистити зуби щонайменше 30 хвилин. Після прийому їжі (особливо після споживання солодкої їжі) бактерії, що містяться в нальоті, починають виробляти кислоти, які руйнують емаль. Раннє чищення зубів після їжі видалить частину емалі, прискоривши вплив кислот.

Як довго необхідно чистити зуби?

Чистити зуби потрібно дві хвилини. Це дасть змогу прибрати бактерії та наліт з зубів, а також запобігти розвитку захворювань ясен (гінгівіту, пародонтиту) та карієсу.

Як правильно чистити зуби?

Правильне чищення зубів передбачає очищення зовнішньої, внутрішньої та жувальної поверхонь. Також необхідно очищати язик і слизову оболонку щік.

Крок 1. Змочіть щетину зубної щітки невеликою кількістю води

• помийте руки під теплою проточною водою;
• візьміть щітку та змочіть її невеликою кількістю води;
• змочіть усі щетинки зубної щітки для забезпечення її рівномірного зволоження.

Крок 2. Видавіть на зубну щітку кількість зубної пасти розміром з горошину

• візьміть тюбик зубної пасти та відкрийте його;
• акуратно видавіть невелику кількість пасти (розміром з горошину) на середину зубної щітки;
• швидко змочіть щітку з пастою теплою водою.

Крок 3. Очистіть зовнішню поверхню зубів круговими рухами від ясен до краю зубів

• зімкніть зуби та розслабте щоки;
• встановіть щітку під кутом близько 45° до зовнішньої поверхні зубів;
• переміщайте щітку круговими рухами, одночасно очищаючи нижні та верхні зуби;
• очищайте всю зовнішню поверхню, рухаючись від ясен до краю зубів.

Крок 4. Очистіть жувальну поверхню зубів короткими рухами вперед і назад

• помістіть зубну щітку на жувальну частину зубів (поверхня, яка використовується для пережовування продуктів);
• короткими горизонтальними (поступальними) рухами очищайте верхні зуби;
• після чищення зубів верхньої щелепи перемістіть зубну щітку на нижні зуби та проведіть чищення зубів зліва направо.

Крок 5. Очистіть внутрішню поверхню зубів рухами від ясен до краю зубів

• встановіть зубну щітку під кутом 45° до поверхні зуба;
• очищайте внутрішню поверхню верхніх зубів короткими вертикальними рухами, переміщаючи зубну щітку справа наліво;
• помістіть зубну щітку на внутрішню поверхню нижніх зубів і повторіть рухи.

Крок 6. Прополощіть рот водою

• після завершення чищення зубів виплюньте зубну пасту в раковину;
• наберіть у рот невелику кількість теплої води;
• прополощіть усю ротову порожнину впродовж 20-30 секунд;
• виплюньте воду в раковину, за необхідності прополощіть рот ще раз.

Чи потрібно користуватися ополіскувачем для порожнини рота?

Ополіскувач для порожнини рота — це рідкий засіб, який застосовується для промивання зубів, ясен, щік та язика. Основні функції ополіскувача для зубів:

• антисептична дія. Багато ополіскувачів для рота містять антисептичні компоненти (наприклад, хлоргексидин, цетилпіридинію хлорид), які допомагають знищувати бактерії;
• освіження дихання. Ополіскувачі для ясен і зубів мають у складі ароматизовані речовини, які надають свіжості подиху та маскують неприємні запахи;
• профілактика карієсу. Деякі засоби для полоскання рота містять фториди, які можуть зміцнювати емаль зубів і запобігати утворенню карієсу;
• зменшення нальоту. Ополіскувачі допомагають очистити поверхню зубів та язик від нальоту;
• зволоження слизової оболонки. Засоби містять зволожувальні компоненти, які допомагають запобігти сухості слизової оболонки порожнини рота;
• зменшення запалення ясен. Лікувальні ополіскувачі для рота можуть містити компоненти, що сприяють зменшенню запалення та кровоточивості ясен.

Використовувати ополіскувач рекомендується після ранкового та вечірнього чищення зубів. Ополіскування може допомогти нейтралізувати кислоти, підтримати здоров’я емалі та очистити зуби після їжі, особливо після споживання кислих продуктів (наприклад, цитрусових) або газованих напоїв.

За підвищеної чутливості зубів і кровоточивості ясен стоматолог може рекомендувати частіше застосування засобу для полоскання. Інструкція для правильного використання ополіскувача для рота:

• Наповніть рот ополіскувачем у кількості, зазначеній на упаковці.
• Прополощіть ротову порожнину рідиною впродовж 30-60 секунд.
• Виконайте рухи головою в сторони, щоб рідина потрапила в усі куточки рота.
• Виплюньте ополіскувач у раковину, не ковтаючи рідину.

Впродовж півгодини після використання засобу рекомендується відмовитися від їжі та пиття. Утримання від вживання їжі допоможе зберегти максимальну ефективність активних інгредієнтів ополіскувача (наприклад, антисептиків і фторидів), а також забезпечити тривалішу чистоту порожнини рота. Використання ополіскувача допоможе забезпечити додатковий догляд, проте не є обов’язковим.

Як користуватися зубною ниткою?

Зубна нитка — це тонка та м’яка нитка, призначена для очищення простору між зубами. Чистити зуби зубною ниткою потрібно для видалення нальоту та частинок їжі, які можуть накопичуватися у важкодоступних місцях. Етапи правильного використання зубної нитки:

• Візьміть зубну нитку довжиною приблизно 45-50 см.
• Оберніть кінці нитки навколо вказівних або середніх пальців обох рук, залишивши невеликий відрізок між ними (приблизно два-три см).
• Натягніть нитку між пальцями, щоб створити напругу (це допоможе спростити проникнення нитки між зубами).
• Обережно помістіть нитку між двома зубами, використовуючи техніку «розгойдування».
• Коли нитка досягне ясен, зігніть її у формі літери «С», притискаючи до зуба до відчуття опору.
• Притисніть нитку до зуба та пошкребіть бічну частину, акуратно відводячи її від ясен.
• Повторіть цей рух кілька разів, щоб точно очистити простір між зубами.
• Після очищення простору між зубами перемістіть чисту ділянку нитки до наступного зуба. Просувайтеся від задніх зубів до передніх, використовуйте новий відрізок нитки для кожного зуба.
• Після очищення обережно витягніть нитку та викиньте її. Уникайте різких рухів, щоб запобігти травмуванню ясен.

Нитки для чищення зубів можуть виготовлятися з нейлону, тефлону чи поліетилену, можуть бути покриті воском для легкості ковзання між зубами. Нитки можуть містити на поверхні антибактеріальні чи ароматизовані речовини для додаткового захисту емалі та свіжості подиху.

Як користуватися міжзубними йоржиками?

Міжзубні щіточки являють собою спеціальні інструменти для очищення проміжків між зубами. Етапи застосування міжзубних йоржиків:

• Перед використанням щітки очистіть руки під теплою проточною водою з використанням мила.
• Змочіть водою міжзубний йоржик і розташуйте його вздовж зубних проміжків під кутом приблизно в 90 градусів.
• Обережно введіть щітку між зубами, не чинячи надлишкового тиску.
• Проведіть щітку вперед і назад кілька разів, щоб ефективно очистити простір між зубами. Підтримуйте правильний кут щітки, щоб забезпечити максимальний контакт з зубами для видалення нальоту.
• Після використання ретельно промийте міжзубну щітку під теплою водою, щоб видалити залишки нальоту та частинок їжі.
• Очистіть простір між усіма зубами, промийте щітку та дайте їй висохнути, помістіть йоржик у футляр за його наявності.

Щіточки мають форму тонких циліндричних або конічних щетинок, встановлених на пластиковій або металевій ручці. Діаметр щетинки може відрізнятися та має підбиратися з урахуванням розміру простору між зубами.

Як правильно чистити зуби з брекетами?

Очищення зубів потрібно проводити після кожного прийому їжі. Для чищення зубів з брекетами знадобляться додаткові інструменти: дві зубні щітки (V-подібна та монопучкова), ортопедичні йоржики, нитка з жорстким кінчиком (суперфлос), іригатор (пристрій для чищення зубів за допомогою напору води). Порядок чищення зубів з брекетами:

• використовуйте V-подібну зубну щітку для очищення внутрішньої, жувальної, зовнішньої поверхні зубів;
• візьміть монопучкову щітку й акуратно прочистіть кожен зуб окремо;
• почистіть жувальну частину зубів під дугою брекетів додатково за допомогою невеликих йоржиків;
• проведіть чистку зубних проміжків зубною ниткою чи суперфлосом. Пропускайте інструмент під дугою брекетів, акуратно рухаючи його знизу вгору.

Використовуйте іригатор на етапі завершення чищення зубів. З його допомогою можна позбутися бактерій, які залишилися після чищення зубів на брекетах.

Коли починати чистити зуби дитині?

До прорізування зубів рекомендується використовувати м’яку вологу тканину для протирання ясен. Чистити зуби дітям потрібно, починаючи з появи першого зуба, за допомогою дитячої зубної щітки з м’якою щетиною чи водою. Не рекомендується застосовувати зубну пасту з фтором до 18 місяців.

Як правильно чистити зуби дітям?

Для правильного очищення зубів дітям необхідна м’яка зубна щітка з м’якими ворсинками та невеликою головкою, а також дитяча зубна паста без агресивних компонентів. Алгоритм чищення зубів для дітей має включати очищення зовнішньої, внутрішньої та жувальної поверхонь зубів, ясен, язика та слизової оболонки щік. Рекомендації, які допоможуть навчити дитину чистити зуби:

• почніть вчити дитину чистити зуби з моменту прорізування першого зуба, щоб сформувати звичку регулярного чищення;
• продемонструйте дитині, як ви чистите зуби, щоб показати приклад і дати уявлення про правильну техніку;
• створіть ігровий момент навколо чищення зубів. Наприклад, придумайте пісеньку про чищення зубів або запропонуйте дитині уявити, що її зуби — герої пригодницької історії;
• встановіть таймер на дві хвилини, щоб дитина знала, скільки часу потрібно витратити на чищення;
• дозвольте дитині самій тримати щітку та починати чищення під вашим контролем, з плином часу збільшуйте її самостійність;
• перетворіть чищення зубів на приємний ритуал (наприклад, чистіть зуби разом з дитиною щовечора перед сном).

Необхідно заохочувати дитину за кожне успішне чищення зубів. Також можна розробити карту прогресу, де дитина може відмічати кожен день, коли вона самостійно чистить зуби. Зазвичай дитина здатна до повністю самостійного чищення зубів у віці семи років.

Чи можна чистити зуби содою?

Харчова сода часто міститься у складі зубних паст, оскільки вона посилює відбілювальний ефект, допомагає прибрати плями з поверхні зубів та очистити наліт на зубах. Використовувати харчову соду для чищення зубів можна тільки в крайніх випадках (наприклад, якщо паста закінчилася несподівано). Це пов’язано з відсутністю в складі соди фтору, здатного захистити емаль від пошкоджень.

Чим почистити зуби, якщо немає зубної пасти чи щітки?

Почистити зуби без зубної щітки чи пасти можливо. Способи очищення ротової порожнини:

• кокосова олія. Завдяки своїм антибактеріальним властивостям олія здатна розчинити зубний наліт, знищивши бактерії;
• харчова сода. Допоможе відбілити зуби, проте не здатна захистити емаль та є травматичною для зубів, тому використовувати соду на постійній основі не рекомендується;
• активоване вугілля. За допомогою активованого вугілля можна видалити наліт і плями, які утворюються на поверхні зубів через продукти харчування (каву, ягоди, вино).

Зазначеними способами можна очищати зуби за відсутності зубної пасти та щітки, але регулярне очищення має включати правильно підібрану зубну пасту. Це пов’язано з тим, що чищення зубів має бути безпечним та ефективним.

Як часто потрібно відвідувати стоматолога?

За відсутності болю, підвищеної чутливості зубів під час споживання холодної, гарячої їжі та карієсу, на наявність якого можуть вказувати «дірки» в зубах, відвідувати стоматолога потрібно раз на півроку. У стоматолога можна зробити чистку зубів для видалення нальоту та зубного каменю.

Чи потрібно робити професійне чищення зубів у стоматолога?

Професійне чищення зубів застосовується для видалення нальоту та зубних каменів, запобігання карієсу та пародонтиту, підтримання здоров’я ротової порожнини. Етапи гігієнічного чищення зубів:

• Стоматолог проводить огляд порожнини рота, включно з зубами, яснами, язиком.
• Лікар чистить зуби від нальоту та видаляє зубний наліт з поверхні зубів і під яснами за допомогою спеціальних інструментів.
• Після видалення зубного нальоту стоматолог приступає до полірування зубів за допомогою спеціальної пасти.
• Лікар очищає простір між зубів ниткою та просить пацієнта прополоскати рот.
• Стоматолог обробляє зуби фторидом, щоб зробити їх гладкими та блискучими, зміцнити емаль і запобігти утворенню карієсу.

Професійне чищення зубів рекомендується робити двічі на рік. За необхідності лікар може додатково призначити рентген ротової порожнини для оцінки стану зубів.

Чи шкідливе відбілювання зубів?

Відбілювання зубів — це процедура, спрямована на поліпшення кольору зубів за допомогою видалення пігментації та плям на їх поверхні. Методи професійного відбілювання:

• відбілювання з використанням перекису водню. Стоматолог наносить на поверхню зубів гель, який містить від 15% до 43% перекису, потім «активує» засіб за допомогою впливу на зуби світлом;
• лазерне відбілювання. Передбачає нанесення відбілювального засобу на зуби, а потім — поступову обробку кожного зуба лазером.

Результат відбілювання зберігається на термін від двох-чотирьох місяців до трьох років. Тривалість ефекту від процедури залежить від стану зубів, використовуваної методики, виконання рекомендацій стоматолога, правильності та регулярності очищення ротової порожнини. Професійне відбілювання може бути протипоказане за наявності підвищеної чутливості зубів або захворювань ясен.

В аптеках і спеціалізованих магазинах також можна придбати засоби для відбілювання зубів. Засоби для відбілювання зубів у домашніх умовах:

• смужки та гелі. Продукти для відбілювання зубів на основі перекису наносять на зуби за допомогою щітки чи тонкої смужки. Їх зазвичай необхідно використовувати один або два рази на день, вони можуть освітлити зуби на один-два тони;
• зубні пасти. Містять хімічні чи полірувальні речовини, які допомагають видалити плями;
• ополіскувачі з перекисом. Використовувати потрібно двічі на день, полоскати зуби необхідно впродовж однієї хвилини.

Також для відбілювання можна використовувати капи — щільні та прозорі накладки на зуби. Їх краще виготовити в спеціалізованому магазині чи замовити у стоматолога, щоб накладки повністю повторювали форму зубів. Для застосування на внутрішню поверхню капи потрібно нанести відбілювальний гель, а потім надіти та носити накладки до восьми годин (точний час визначає виробник або стоматолог).

Відбілювати зуби рекомендується у стоматолога, оскільки домашні методи можуть бути неефективними та небезпечними для здоров’я ротової порожнини. Куплені засоби, на відміну від професійного відбілювання, можуть підвищити чутливість зубів, спричинити запалення, опіки та утворення пухирців на яснах. Під час ухвалення рішення про відбілювання зубів важливо враховувати, що ефект від процедури не поширюватиметься на пломби, коронки, вініри та зубні протези.

Чому псуються зуби?

Зуби псуються та кришаться через наліт, який на них накопичується. Під час вживання солодощів бактерії, які «живуть» у зубному нальоті, виробляють кислоти, що атакують зубну емаль. Коли кислота руйнує захисний шар емалі, на зубах утворюється карієс, який псує зуби. Інші причини поганих зубів і захворювань порожнини рота:

• цукровий діабет;
• вірус імунодефіциту людини;
• остеопороз (руйнування кісткової тканини);
• хвороба Альцгеймера;
• розлади харчової поведінки (анорексія, булімія);
• злоякісні новоутворення;
• синдром Шегрена;
• ревматоїдний артрит.

Чорні зуби у дітей можуть з’являтися через карієс, травму та пігментацію дентину (основи зуба). Молочні зуби в дітей можуть ставати знебарвленими через порушене формування емалі, приймання лікарських препаратів, надлишок фтору. Зуби можуть набувати зеленого чи жовтого кольору через надлишок білірубіну.

Стійкість бактерій до антибіотиків спричиняє більше смертей, ніж ВІЛ або малярія. Тільки у США щорічно виникає понад 2,8 мільйона інфекцій, стійких до протимікробних препаратів.

Стійкість до антибіотиків виникає, коли бактерії набувають здатності “перемагати” ліки, призначені для їхнього знищення. Стійкі інфекції складно лікувати, інколи – неможливо.

Але українців така загроза не зупиняє зловживати антибіотиками. Часом через незнання, часом – “про всяк випадок”.  

– Про зловживання антибіотиками говорять дуже багато. Але українці все ще активно безконтрольно їх приймають. Чому так відбувається?

– Розуміння, коли їх приймати, а коли категорично не можна,  є навіть не у всіх лікарів.

Що таке антибіотики? Олександр Флемінг синтезував в 1943 році пеніцилін, який долає бактерії, за що отримав Нобелівську премію. І на той час здавалося, що питання вирішене, тобто ми зможемо вбити будь-яку бактерію.

Але ще під час своєї Нобелівської промови Флемінг говорив, що при порушенні дозування та нерегулярному застосуванні антибактеріальних препаратів бактерії можуть ставати резистентними, тобто нечутливими до антибіотиків. Ми з вами живемо у той час, коли це вже колосальна проблема.

Рівень резистентності, тобто нечутливості бактерій до антибактеріальних препаратів в Україні є чи не найгіршим у всьому європейському регіоні. Це пов’язано з неправильним застосуванням антибіотиків.

Найяскравіший приклад, коли під час пандемії COVID-19 більше ніж у 90% випадків призначали антибіотики.

Лікар має розуміти, що таке антибактеріальний препарат, і що він діє на бактерії, а не на вірус COVID-19.

– У чому шкідливість застосовування антибіотиків?

– Мільйони, мільярди бактерій живуть в нашому організмі. Частина бактерій, контактуючи з антибактеріальними препаратами, звісно, вмирає, а частина пристосовується, тому що вони також хочуть жити.

Ці мікроби розмножуються, наприклад у кишківнику. Чому говорю про кишківник? Тому що Ешерихія колі (кишкова паличка), Клебсієла пневмонії (паличка Фрідлендера) – це типові мешканці нашого шлунково-кишкового тракту і представники родини ентеробактерій. Вони вже взагалі не чутливі до антибіотиків.

Навіть сучасні антибіотики, які з’явилися декілька років тому на фармацевтичному ринку, вже не діють на паличку Фрідлендера.

– В Україні існує традиція – випити антибіотик про всяк випадок. Чи може людина самостійно зрозуміти, що їй потрібен антибіотик?

– Дуже невелике коло інфекційних бактеріальних захворювань можна визначити за симптомами. Вірусна інфекція може мати ті ж клінічні прояви. У більшості випадків потрібно робити аналіз крові. Це не стовідсоткова гарантія, але якщо ми бачимо підвищення рівня лейкоцитів та зміну деяких інших показників, це говорить про бактеріальну причину недуги.

Також можна здати аналіз на прокальцитонін (біомаркер для діагностики бактеріальних інфекцій). Це буде дешевше, ніж без потреби лікуватися антибіотиком. Тобто прості дослідження можуть дозволити встановити причину хвороби і допомогти прийняти рішення щодо застосування антибіотиків.

На превеликий жаль, частина лікарів первинної ланки досі вважають, що при підвищенні температури понад 38°C протягом трьох днів навіть в епідсезон, коли відбувається суттєве зростання вірусних інфекцій, через три дні треба призначати антибіотики. Але це не так.

– А які ще можуть бути наслідки, окрім резистентності, для людського організму при вживанні антибіотиків?

– Все просто. Царство небесне, вічний покой. Чим більше людина приймає антибіотиків, тим більше резистентних штамів з’являється. І коли в людини дійсно виникає бактеріальне ускладнення під час іншого захворювання, при ослабленні імунітету, при потраплянні до лікувального закладу ризик смерті зростає у 2-4 рази. Це показує величезна кількість клінічних досліджень.

Знову ж таки, важливий момент, про який ще Флемінг говорив – при застосуванні антибактеріальних препаратів дуже важливо дотримуватися дозування, часу між прийомами.

Важливо, щоб у крові підтримувалася відповідна концентрація антибіотика. Якщо препарат треба пити через кожні 8 годин, але ми пропустили один прийом, що відбувається? Концентрація антибактеріального препарату в крові знижується. І тут бактерії – “ура”, починають швидко розмножуватися, тому що концентрація їх не вбиває. Частина, може, гине, але інші швидко розмножуються – їм теж хочеться жити.

– Чим відрізняються сучасні антибіотики від того самого пеніциліну?

– Сучасні антибіотики, якщо говорити просто, це антибактеріальні препарати, які містять у своїй структурі певні речовини, що захищають структуру антибіотика від руйнування ферментами бактерій, які надають бактеріям резистентності.

Але, на превеликий жаль, ми маємо з кожним десятиліттям все менше і менше нових антибіотиків. Якщо, наприклад, у 80-ті роки минулого століття створили 16 нових антибіотиків, то на кінець 2022 року з’явилося всього чотири нових, і то насправді вони не дуже нові, просто їхній хімічний склад є більш ефективним.

– Є також усталена думка, що при ангіні і циститі потрібно лише лікування антибіотиками. Власне, тому їх люди обирають самостійно. Чи завжди це так?

– Це, по-перше, не завжди так, тому що ангіна може бути викликана не завжди бактеріями, а й вірусами, так само як і цистит. Тому слід звернутися до лікаря, здати прості аналізи.

Знову-таки, якщо ви вживали певні препарати протягом останніх 3-6 місяців, лікар може змінити групу антибіотиків, щоб уникнути ризику резистентності. Тобто в будь-якому випадку слід звернутися до лікаря, підтвердити бактеріальне походження захворювання і тоді вже приймати чи не приймати антибіотики.

– Тобто поширена думка про те, що якщо мені минулого разу виписали антибіотик, я можу його приймати наступного разу, бо він мені підходить, не працює?

– Це скоріш за все буде хибною думкою. Але питання у періоді. Якщо це було 15 років тому – вам можуть призначити той самий антибіотик. Якщо це було не так давно, 3-6 місяців тому, то дійсно є імовірність, що бактерія буде нечутлива до препарату.

– Тобто інформацію про антибіотики, які нещодавно вживали, варто зберігати, але це не йдеться про десятки років?

– Так, це декілька місяців.

– Чи потрібно приймати пробіотики після антибіотиків?

– Якщо ви дуже хочете підтримати фармбізнес, то потрібно. Це, звісно, жарт. Показання для застосування пробіотиків одне – це антибіотикоасоційована діарея. Антибіотики можуть вбивати зокрема “нормальні” бактерії, які живуть в кишківнику, що і спричиняє діарею. Але такі наслідки може діагностувати лише лікар та призначити відповідні препарати. В іншому разі пробіотики приймати не потрібно.

– Чому в людини може траплятися алергія на антибіотики?

– Якщо порівнювати різні лікарські засоби, то дійсно, на антибіотики частіше буває алергія. Найчастіше на В-лактамні антибіотики на пеніциліни.

Пацієнту варто пам’ятати, на який саме препарат була алергія та як вона проявлялася. Це дуже важливо, тому що наступне введення того ж препарату чи препарату з однієї групи може призвести до набагато тяжчих наслідків. Важливо обов’язково повідомляти про алергію лікарю або медичній сестрі. Тоді вам можуть призначити антибактеріальний препарат іншої групи.

– Чи змінилася в Україні ситуація з неконтрольованим вживанням антибіотиків після введення електронних рецептів?

– Проблема залишається, але важко сказати, наскільки вона змінилася, тому що резистентність зростає досить стрімко. У госпітальних умовах резистентність бактерій перевищує 50% до понад трьох груп антибіотиків. Це катастрофічні цифри.

Зараз наших захисників, яких ми відправляємо за кордон на лікування, європейські госпіталі просто ізолюють, тому що такої бактеріальної флори, яка виділяється від наших поранених, в Європі практично немає. Я вже говорив, що показники резистентності в нас чи не найгірші.

– Який міжнародний досвід боротьби з цією проблемою? Можливо, є конкретні кейси, які Україна запозичає?

– Ми напрацьовуємо національну стратегію. Була попередня стратегія, термін дії уже закінчився. Тісно співпрацюємо з міжнародними партнерами щодо ймовірних шляхів вирішення проблеми.

Основні заходи – це застосування антибіотиків лише за показаннями. Це запровадження заходів жорсткого інфекційного контролю, відсутність вільного доступу до антибактеріальних препаратів і, що дуже важливо, це обмеження використання антибіотиків у сільському господарстві – і в рослинництві, і у тваринництві. Це також має величезне значення щодо розповсюдження рівня резистентності.

Десятки тисяч тонн антибактеріальних препаратів використовуються у світі щороку саме у сільському господарстві. І тут також потрібен контроль. Наразі навряд чи він існує в Україні у немедичній сфері.

– Чому антибіотикорезистентність ще небезпечніша саме під час війни?

– Порушуються логістичні маршрути, принципи інфекційного контролю, порушується можливість застосування регулярного, постійного антибактеріальних препаратів. І фактор будь-якого збройного конфлікту, звичайно, війни в тому числі, є за визначенням одним із факторів розповсюдження резистентності.

– Який зв’язок між війною та антибіотикорезистентністю? 

– Переважно бійці на полі бою заражаються тими бактеріями, які чутливі до антибіотиків.

– Також Міністерство охорони здоров’я цьогоріч видало нормативний акт, який передбачає використання простих антибіотиків при бойовій травмі. Чому? Тому що для переживаної більшості поранень достатньо використання цефалоспоринів першого покоління, якщо ми говоримо про поранення черевної порожнини, грудної клітини з пошкодженням стравоходу тощо.

А от ті випадки, коли зі старту починають лікувати трьома-чотирма антибактеріальними препаратами поранених, коли немає жодної імовірності того, що рана забруднена резистентними або полірезистентними збудниками, якраз і призводить до появи резистентних бактерій.

– Ви вже називали декілька інфекцій, які практично не лікуються антибіотиками. Які ще бактерії важко піддаються лікуванню?

– Найбільш проблемні збудники – це Ацинетобактер бауманії, це Клебсієла пневмонії, Ешерихія колі і Паличка синьогнійна. Вони мають найвищий рівень резистентності не лише в Україні, але й у всьому світі. Ці бактерії можуть спричинити цілий спектр захворювань: від кишкових та урологічних інфекцій до запалень ран і гнійних процесів в організмі.

Пневмокок, основний збудник пневмонії, вже має резистентність 10%-25% навіть у країнах Європи до синтетичних пеніцилінів, чого не було 5 років тому.

– А чи є середовища, де їх найбільш імовірно підхопити?

– Найчастіше це відділення інтенсивної терапії. Але сьогодні їх також можна підхопити і у позалікарняних умовах.

Рекомендації для запобігання інфекціям та росту антимікробної резистентності дуже прості і знайомі кожному: дотримання гігієни, постійне спостереження за станом власного здоров’я та прийом лікарських засобів лише після спілкування з лікарем. Якщо вже пацієнту призначено антибіотики – необхідно дотримуватись графіку прийому та не припиняти прийом до кінця курсу.

Вже у 2050 році антибіотикорезистентність може забрати до 10 мільйонів життів щороку. Це означає, що ми можемо побачити, як від пневмонії помирають наші онуки.

Життя в постантибіотикову еру означає, що нам доведеться забути про багато досягнень медицини, адже без антибіотиків навіть найпростіші операції знову стануть смертельно небезпечними. Цього не можна допустити.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щороку 1 грудня відповідно до рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та рішення Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими 1988 року. З того часу минуло більше 30 років, але проблема боротьби з поширенням ВІЛ інфекції/СНІДу залишається досить актуальною для багатьох країн світу.

Метою Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом є підвищення обізнаності населення про ВІЛ-інфекцію/СНІД і демонстрація міжнародної солідарності перед загрозою пандемії. Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це ще одна можливість дізнатися про факти щодо поширеності ВІЛ-інфекції і втілити знання у практику.       Якщо люди розуміють, як передається ВІЛ-інфекція, як їй можна запобігти та усвідомлюють сьогоднішню реальність життя з ВІЛ – вони можуть за допомогою цих знань дбати про власне здоров’я і здоров’я інших та толерантно ставитися до тих, хто живе з ВІЛ-інфекцією.

Незважаючи на те, що починаючи з 2010 року, загальна кількість нових випадків ВІЛ-інфекції у світі постійно скорочувалась, ВІЛ-інфекція залишається головною проблемою охорони здоров’я в Європейському регіоні ВООЗ, а в східній його частині розвиток епідемії крокує найбільш стрімкими темпами в світі.

         Згідно з інформацією на сайті UNAIDS, гаслом Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом 2023 року є “Let Communities Lead”, що в перекладі означає «Нехай громади лідирують» або «Дозвольте громадам керувати». Це заклик до дії, щоб уможливити та підтримати громади в їхніх лідерських ролях. Світ може покласти край СНІДу, і громади стануть лідерами в цьому питанні. Нестача фінансування, політичні та регуляторні перешкоди, обмеження спроможностей та репресії проти громадянського суспільства та прав людини маргіналізованих спільнот перешкоджають прогресу послуг з профілактики та лікування ВІЛ. Якщо ці перешкоди будуть усунені, громадські організації зможуть додати ще більшого імпульсу глобальній відповіді на ВІЛ, просуваючи прогрес у напрямку припинення СНІДу:

• керівна роль громад має бути ключовою в усіх планах і програмах боротьби з ВІЛ, а також у їх формулюванні, бюджетуванні, реалізації, моніторингу та оцінці. «Нічого про нас без нас».
• керівні ролі громад повинні повністю та надійно фінансуватися, щоб забезпечити необхідне масштабування, а також отримувати належну підтримку та винагороду. «Не покінчити зі СНІДом дорожче, ніж покінчити з ним».
• необхідно усунути бар’єри на шляху до лідерських ролей громад.    Необхідне сприятливе регуляторне середовище, яке сприятиме ролі громад у наданні послуг з ВІЛ, забезпечить простір громадянського суспільства та захистить права людини всіх, включаючи маргіналізовані спільноти, для просування глобальної відповіді на ВІЛ. «Усувайте закони, які шкодять, створюйте закони, які розширюють повноваження».

Всесвітній день боротьби зі СНІДом у 2023 році під гаслом «Нехай громади керують» – це можливість поміркувати про прогрес, досягнутий на сьогоднішній день, підвищити обізнаність про виклики, які залишаються для досягнення цілей покінчити зі СНІДом до 2030 року, та мобілізувати всі зацікавлені сторони для спільного подвоєння зусиль для забезпечення успіху відповіді на ВІЛ.

Основні факти:

• • ВІЛ залишається серйозною глобальною проблемою охорони здоров’я, яка на сьогоднішній день налічує 40,4 мільйона життів і передається по всьому світу; 
  • при цьому в ряді країн зростає кількість нових випадків зараження, тоді як в минулому цей показник знижувався;
  • на кінець 2022 року в усьому світі налічувалося приблизно 39,0 мільйона  людей, які живуть з ВІЛ, дві третини (25,6 мільйона) з яких жили в Африканському регіоні ВООЗ;
  • у 2022 році 630 000 [480 000–880 000] людей померли від причин, пов’язаних з ВІЛ, і було зареєстровано 1,3 мільйона  нових випадків ВІЛ-інфекції;
  • ліків від ВІЛ-інфекції не існує. Однак, оскільки доступ до ефективної профілактики, діагностики, лікування та догляду за ВІЛ-інфекцією зріс, ВІЛ-інфекція стала керованим хронічним захворюванням, і люди, які живуть з ВІЛ, можуть прожити довге та здорове життя;
  • ВООЗ, Глобальний фонд та ЮНЕЙДС розробили власні глобальні стратегії боротьби з ВІЛ, узгоджені з ціллю ЦСР 3.3 щодо припинення епідемії ВІЛ до 2030 року;
  • для досягнення цієї мети 95% всіх людей, які живуть з ВІЛ, повинні знати свій статус, 95% з них повинні отримувати життєво важливу антиретровірусну терапію (АРТ), а 95% людей, які живуть з ВІЛ на лікуванні, повинні досягти пригнічення вірусного навантаження, що покращить стан їхнього здоров’я та знизить ризик подальшої передачі ВІЛ. У 2022 році ці показники становили 86%, 89%  та 93% відповідно;

• серед усіх людей, які живуть з ВІЛ, 86% знали про свій статус, 76%  отримували антиретровірусну терапію, а 71% досягли пригнічення вірусного навантаження.

В Україні від початку року станом на 01.10.2023 зареєстровано 2 464 випадки захворювання на ВІЛ/СНІД (6,0 на 100 000 населення), що на 13% більше показника аналогічного періоду 2022 року, за рахунок Харківської (+ 348%), Сумської (+ 133%) та Кіровоградської (+ 59%) областей. Найбільше знизився показник захворюваності за даними офіційної реєстрації у Херсонській (– 69%), Чернігівській (– 52%), Запорізькій (– 22%) областях.

В Харківській області за 9 місяців 2023 року зареєстровано ВІЛ-інфікованих 472 особи (за аналогічний період 2022 року – 197) та 206 хворих на СНІД (за аналогічний період 2022 року – 59).

В Україні за дев’ять місяців 2023 року зареєстровано 1 077 смертей від СНІДу. Показник смертності становить 2,6 на 100 000 населення. Найвищу смертність зареєстровано в Одеській (10,3), Дніпропетровській (7,2) та Кіровоградській (4,6) областях. Для аналогічного періоду 2022 року показник смертності становив 2,3 на 100 000 населення (Тпр + 13,8%).

Тимчасова втрата адміністративного контролю над частиною території України унеможливлює отримання повної інформації про рівень ураження всього населення, тому, як і минулого року, показники не повністю охоплюють дані Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, АР Крим та м. Севастополь. Але система епіднагляду продовжує забезпечувати виконання поставлених завдань, зокрема в контексті протидії ВІЛ/СНІДу: оперативно розв’язує проблеми із забезпечення повноти і якості даних щодо профілактичних послуг, тестування населення на ВІЛ-інфекцію, реєстрації випадків ВІЛ/СНІДу тощо.

ВІЛ-інфекція — це хронічне захворювання, що виникає внаслідок потрапляння в організм вірусу імунодефіциту людини. Вірус вражає імунну систему, порушує захисні функції організму та поступово робить його беззахисним перед іншими інфекціями та захворюваннями.

Як це працює? У здоровому організмі в разі потрапляння чужорідних тіл, вмикаються захисні функції імунної системи. Першими реагують Т-лімфоцити: розпізнають, що саме потрапило до організму, і передають інформацію про це В-лімфоцитам. В-лімфоцити синтезують антитіла, які борються з чужорідними антигенами. 

ВІЛ вражає Т-лімфоцити, а якщо конкретніше — клітини CD4. Імунітет людини просто не знає, що йому треба відповісти на загрозу і як це зробити. Без імунітету людина лишається беззахисною перед будь-якою інфекцією.

ВІЛ передається:

• через кров — при використанні нестерильних шприців, голок чи іншого інструментарію (найчастіше це трапляється при ін’єкційному введенні наркотичних речовин, але також ризикованими є процедури пірсингу і татуювань)
• статевим шляхом — при гомосексуальних чи гетеросексуальних статевих контактах без презерватива (під час анального, вагінального та орального сексу)
• від матері до дитини під час вагітності, пологів і годування грудьми 

ВІЛ не передається:

• повітряно-крапельним шляхом (при чханні, кашлі, розмові)
• через обійми, рукостискання, поцілунки
• при спільному користуванні предметами побуту (посудом, постільною білизною, рушниками)
• через укуси комах і контакти з тваринами

СНІДом називають комплекс захворювань, які виникають через руйнування ВІЛ-інфекцією імунної системи при відсутності відповідного лікування. СНІД – це остання, смертельно небезпечна стадія ВІЛ-інфекції. На цьому етапі організм вже не в силах протистояти інфекційним захворюванням, і людина стає дуже вразливою: можуть проявитись одразу декілька опортуністичних інфекцій і супутніх захворювань.

З моменту інфікування до появи перших видимих симптомів може минути декілька років – весь цей час людина, яка живе з ВІЛ, може виглядати і почуватися добре. Водночас вона може передавати ВІЛ іншим, сама про це не підозрюючи! 

Однак з часом імунітет поступово слабшає. Вірус приховано руйнує дедалі більше клітин імунної системи: щоденно продукується 10 мільярдів нових вірусних частинок, що знищують 200 мільйонів захисних клітин. 

У 85-90% випадків прогресія ВІЛ без терапії складає 7–10 років. Більше 50% нових випадків ВІЛ-інфікування виявляють на останній чи передостанній клінічних стадіях. 

На ранніх стадіях ВІЛ не має жодних симптомів. Щоб зрозуміти, чи вірус є, необхідно пройти тест. 

Втім на сьогодні досліджено певні клінічні симптоми, що можуть вказувати на наявність ВІЛ: лихоманка чи діарея без очевидних причин, що триває більше місяця, безпричинна втрата ваги, порушення роботи нирок, часте перенесення тяжких бактеріальних інфекцій, стрімке зниження гостроти зору та інші ознаки.

Антиретровірусна терапія (АРТ) уповільнює і практично зупиняє прогресування ВІЛ-інфекції та її перехід у стадію СНІДу. З появою АРТ число випадків СНІДу у світі скоротилося в 10 разів. АРТ не просто продовжує життя ВІЛ-інфікованих – вона дає їм змогу почуватися здоровими, повноцінно жити, професійно самореалізовуватись, створювати сім’ї. 

ВІЛ-послуги в Україні попри війну надаються з урахуванням сучасних міжнародних стратегій UNAIDS, ВООЗ, CDC, відповідно до клінічних протоколів і стандартів медичної допомоги, що ґрунтуються на доказовій медицині, у тісній співпраці з державним і громадським сектором.

У 2021 році Україна повністю перейшла на фінансування послуг з профілактики ВІЛ та медичної допомоги з державного бюджету.

Крім того, було повністю забезпечено повноту, обмін даними та верифікацію даних і забезпечено функціонування Медичної інформаційної  системи соціально значущих хвороб.

Розроблено алгоритм збору та обміну інформацією щодо видачі АРТ для медичних закладів, які відключені від Системи соціально значущих хвороб через зайнятість, проблеми з телекомунікаційним зв’язком (інтернет, телефонний зв’язок) або перебої в електропостачанні.

Також було розроблено інструкцію щодо  отримання АРТ ВПО за місцем фактичного перебування. Вдалося повернути пацієнтів під медичне спостереження через різноманітні мобільні додатки (телефон, Viber, WhatsApp, Telegram тощо), що дозволило від початку війни перепідтвердити дані у 67 тис. пацієнтів.

Подбали й про можливість отримання послуг з ВІЛ для українців за кордоном. Спільно  міжнародними партнерами (EACS, ECEE, CHIP, WHO)  розроблено стандартизований протокол клінічного ведення та обміну медичними даними для людей, які живуть з ВІЛ, серед переселенців з України. 

Знайти вичерпну інформацію про можливість отримати ВІЛ-послуги в Україні та за кордоном можна також на ресурсах: help24.org.ua, чат-бот #АРТпоруч, онлайн-платформа findart.phc.org.ua, лінія допомоги при ВІЛ та ТБ.

  Нині в Україні діє 383 медичних закладів, які надають послуги за пакетом “Медична допомога особам з ВІЛ”.

 Станом на 28 жовтня 2023 року 12 підприємств/закладів охорони здоров’я Харківської області і м. Харкова уклали договори з НСЗУ про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за напрямом “Медична допомога особам з ВІЛ”.

Знайти медичні заклади, які надають допомогу за напрямом “Медична допомога особам з ВІЛ”, можна на сайті НСЗУ – відкрити розділ “Е-дані” за посиланням https://edata.e-health.gov.ua/e-data та обрати “Аналітичні панелі (дашборди)”. Далі потрібно відкрити дашборд “Укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій”  . На третій сторінці у полі фільтрів оберіть область або населений пункт, а в  “Групі послуг” –  пакет  «Діагностика, лікування та супровід осіб з ВІЛ (та підозрою на ВІЛ)». Дашборд покаже всі заклади, які мають договір на пакет, а також їх контакти.

  Якщо не маєте можливості скористатись пошуком через дашборд, зателефонуйте до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Оператор підкаже найближчий медзаклад із договором. 

  У 2021 році кількість людей, які отримували АРТ в Україні на підконтрольних уряду територіях, сягала 130 239, у 2022-му – 121 289, в 2023-му (за 9 місяців) – 121 623. На сьогодні забезпечено безперервність надання антиретровірусної терапії. Завдяки підтримці PEPFAR та Глобального фонду забезпечено достатній запас АРВ-препаратів для здійснення видачі АРВ-препаратів на руки пацієнтам на 6-12 місяців (видача препаратів на  6 та більше місяців – 32% пацієнтів; 3-5 місяців – 60%). Утримання в АРТ за 12 місяців склало 85%, а це – стабільний показник протягом останніх років.

Доконтактна профілактика ВІЛ (ДКП) – новітній метод запобігання інфікування ВІЛ, який впроваджується в Україні з 2018 року, а в Європі та північній Америці став популярним значно раніше. Також зустрічається альтернативна назва англійською мовою: PrEP – pre-exposure prophylaxis.

ДКП – це прийом пігулок, які найчастіше містять 2 препарати: емтрицитабін і тенофовір. Їх слід вживати до тих пір, поки існує високий ризик інфікування ВІЛ. ДКП працює як щит, який не дає ВІЛ виживати в організмі людини. Препарати попереджають вбудовування ВІЛ в геном імунних клітин і вірус втрачає можливість розмножуватись.

ДКП призначають людям, які не мають ВІЛ, і в той же час мають високий ризик інфікування. Про свій ризик можете дізнатись тут. Наша держава — одна з 68 країн світу, що запровадили в себе цей спосіб профілактики вірусу імунодефіциту.

Ви можете звернутись за ДКП, якщо маєте статеві стосунки з ВІЛ-позитивним партнером/-кою, і у вашій парі:партнер/-ка не приймає АРТ; 

• партнер/-ка приймає АРТ, але ще не досяг/-ла вірусологічної супресії;
• партнер/-ка допускає пропуски у прийомі АРТ;
• ви не обговорюєте лікування ВІЛ і результати обстежень;
• є сумніви щодо ефективності лікування ВІЛ-інфекції;
• у вас бувають інші статеві партнери;
• також можна звернутись за ДКП, якщо впродовж останніх 6 місяців у вас та/або вашого партнера/-ки були прояви ризикованої поведінки;

• статеві контакти без презерватива з більш ніж одним партнером;
• статеві контакти з людиною з невідомим ВІЛ-статусом та/або високим ризиком інфікування ВІЛ;
• вживання ін’єкційних наркотиків;
• поява інфекцій, що передаються статевим шляхом;
• застосування постконтактної профілактики ВІЛ;

ДКП є додатковим медикаментозним способом профілактики ВІЛ, який входить до комплексу профілактичних послуг. Понад 2000 чоловіків та жінок із різних куточків України щоденно вживають свою пігулку захисту — антиретровірусні профілактичні препарати. Такими є дані Центру громадського здоров’я України.

Профілактика – це активний процес створення умов для підвищення якості життя, формування особистих якостей людини, які сприяють її благополуччю. Головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. У зв’язку з цим, необхідно: 

• приймати правильні щодо свого здоров’я рішення, намагатися протистояти таким чинникам ризику, як потреба експериментувати, самоутверджуватись під тиском із боку однолітків і наркодільців; 
• уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування; 
• застосування презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів. 
• пам’ятати, що венеричні хвороби сприяють поширенню ВІЛ, а тому їх потрібно терміново лікувати; 
• тестування рекомендовано проходити через 3 місяці після ризикованого випадку і щонайменше раз в 6 місяців при регулярному практикуванні ризикованої поведінки.

Тестування на ВІЛ в Україні є добровільним, безкоштовним, конфіденційним, а за бажанням – анонімним. Ніхто не має права розголошувати Ваш статус третім особам. Людина, яка живе з ВІЛ, ні в якому разі не буде залучена до лікування примусово за результатами тесту.

Регулярне тестування на ВІЛ (рекомендовано двічі на рік) вбереже здоров’я вам і вашим близьким!

Де пройти тест? 

• у свого сімейного лікаря, педіатра чи терапевта;
• у кабінетах “Довіри”, кабінетах інфекційних захворювань поліклініки або консультаційно-діагностичного центру;
• центрах профілактики та боротьби зі СНІДом, представництвах профільних громадських організацій; 
• в мобільних амбулаторіях.

Тестування на ВІЛ не передбачає жодних попередніх приготувань. Для виявлення вірусу в Україні найчастіше використовують:

•    ІФА-тест на основі крові з вени (в лабораторних умовах); 
•    експрес-тест на основі аналізу крові з пальця; 
•    також з 2018 року в українських аптеках стали доступні експрес-тести на ВІЛ, що базуються на аналізі слини;

Діагностика і лікування ВІЛ відбувається згідно оновлених стандартів МОЗ України.  

Аналіз крові показує наявність ВІЛ через 3 місяці після інфікування. Перед тим триває інкубаційний період або так званий “період вікна” – проміжок часу, коли антитіла до вірусу ще не виявляються швидкими тестами, але людина вже може передавати вірус іншим.         

Постконтактна профілактика ВІЛ

Якщо людина мала професійний контакт з ВІЛ або існує його висока ймовірність, лікар може порадити постконтактну профілактику ВІЛ. Зазвичай це стосується медичних працівників та працівників екстрених служб. Професійним контактом з ВІЛ вважається контакт з кров’ю або рідинами, що містять кров, потрапляння крові під шкіру, на ушкоджену шкіру або на слизові.

Випадковий (непрофесійний) контакт — це будь-який контакт, який стався поза професійною діяльністю. Постконтактна профілактика ВІЛ націлена на попередження розвитку ВІЛ-інфекції після імовірного контакту.

Залежно від того, був контакт професійним чи випадковим, існують різні алгоритми дій та першої допомоги після ймовірного інфікування. Проте важливо пам’ятати, що постконтактну профілактику ВІЛ необхідно розпочати якомога швидше протягом перших годин та не пізніше 72 годин після контакту. 

Зазвичай курс постконтактної профілактики ВІЛ триває 28 днів. Детальніше про план дій при потенційному інфікуванні та рівень ризику інфікування залежно від виду контакту за посиланням 

            Краще попередити інфікування, ніж лікуватись!